“Б’є – значить любить”. Нісенітниця. Любити і бити – зовсім несумісні явища

 

Які можуть бути причини того, що жінки роками живуть в насиллі і не можуть, чи не хочуть змінити своє життя? Одна з декількох, як виявляється, це страх думки оточуючих. Досить часто людям дуже зручно ідеалізувати свою сім’ю для оточуючих. Таким чином, хоч і не живучи таким життям (бо це тільки мрії), розповідати,як у них все добре. І тоді з’являється страх,як розповісти правду,якщо всі довкола думають,що у сім’ї все ідеально.

Інша причина – відсутність підтримки з боку рідних чи знайомих. Коли людина не має до кого звернутися за підтримкою чи порадою, тоді охоплює розпач,страх критики чи засудження.

Ще однією причиною є страх,точніше залякування партнера: емоційне психологічне насилля, погрози вбити. А також на протязі життя вплив на самооцінку,психологічний тиск,переконання та нав’язування думки,що людина нікому не потрібна і залишиться одна до кінця свого життя,пошук недоліків у її зовнішності чи розумі і т.п.

Як не дивно це звучить,але деякі жінки визнають, що терплять насилля з пошуком вигоди для себе. Адже коли людина чинить фізичне насилля,особливо якщо ця людина в нетверезому стані,то потім вона звісно відчуває провину,просить вибачення і на протязі деякого часу приділяє більше уваги і виконує все,про що жертва попросить,тільки щоб загладити свою провину. А через деякий час цей процес злить агресора і неприємна ситуація повторюється. Досить часто це входить у звичку і люди можуть роками жити у такій атмосфері,вважаючи, що так нормально і по-іншому бути просто не може..

Ще однією причиною є життя заради дітей. Щоб у дітей був батько,досить часто жінки терплять насилля. Але коли розповідають,то виявляється, що діти стають жертвами маніпуляцій та насилля,про яких думають уже в останню чергу, на жаль,як зі сторони матері так і батька. Діти, виростаючи в такій сім’ї,особливо, якщо мама неодноразово наголошує,що терпить саме через них,виростають з травмами,завжди звинувачуючи в усіх бідах себе. І як результат – безліч психологічних проблем в майбутньому. Також часто буває так, що чоловік відчуває провину,але щоб покращити своє становище, намагається перекласти провину на жінку, шукаючи причину,через яку вона довела його до такого. Найважливіше в цій ситуації – змусити його визнати нанесену шкоду та вибачитись. Важливо розуміти,що подарунки чи квіти не можна вважати за вибачення і якщо їх прийняти,то це означає,що коло замкнулося і ситуація швидше за все скоро повториться. Також бувають випадки,коли люди вчаться не проявляти виражено агресію і зупиняються на емоційному насиллі. Часто в таких випадках чоловік зривається на дітей. Зазвичай, агресія до дитини – це агресія до дружини.

Дуже важливо жертвам домашнього насильства не опускати руки та ситуацію на самоплив,а обов’язково зробити наступні речі. Розуміти,що будь – який конфлікт потрібно вирішувати за допомогою розмов, принаймі робити спроби. Першим важливим кроком у попередженні насилля є виставлені межі. Тобто потрібно озвучити,що ви нікому не дозволите з собою жорстоко поводитись,цим ви заявляєте,що в майбутньому не будете терпіти таке ставлення. Також дуже важливо не звинувачувати у всьому себе. Часто жертви виправдовують чоловіка словами: «Я сама винна, не треба було так робити … Адже до дітей він добре ставиться» і т.д. Щоб дружина не зробила, чоловік не має права піднімати на неї руку. Про це слід пам’ятати. Ніколи не обмежувати себе підтримкою. Тирани, в основному, намагаються обмежувати коло спілкування жертви, щоб вона належала тільки їм. Також, часто жертви просто соромляться признатися друзям і родичам, що їх б’ють. Це не правильно, людина не повинна проживати стрес на самоті, насправді дуже потрібна підтримка і не потрібно боятися про неї просити. А якщо все ж таки ви нікому не довіряєте з рідних чи друзів,то обов’язково зверніться до психолога, психотерапевта. Хоч це останній пункт у списку, але один з найбільш важливих. Щоб позбутися від страху, сорому і болю, отриманих в таких складних і хворих відносинах, найкраще пройти терапію у фахівця. Після сімейної терапії, деякі пари вчаться перебудовувати свої відносини та знаходять спосіб зберегти сім’ю. І основне : дуже важливо розуміти, що сама собою проблема насилля не вирішиться, але виправити ситуацію реально, головне – щось для цього робити.

Психолог, Уляна Семенюк

#Caritas_Kolomyya
#Центр_підтримки_сім_ї діє за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційна позиція Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

 

2019-07-05T07:29:39+00:00