Там, де хмари зливаються з горами, а серця – з Богом

 

Сер. 23, 2016, 11:43 після полудня

Напевно у кожного є моменти, які запам’яталися із дитинства…Моменти, коли нам було тепло та затишно, коли ми знаходилися у «своєму оточенні» та «із своїми людьми»…Саме таким місцем є літній табір, який знаходиться в серці гір, де цілюще повітря та приємні друзі, куди завжди приємно повертатися, бо там - ти дома…Цей літній відпочинок має милозвучну назву: «Канікули з Богом».

3 серпня був урочистий концерт, присвячений закриттю третьої табірної зміни та святкова ватра. Вихованці взяли активну участь у концертній програмі «Дора має таланти», де проявили себе на повну! У програмі були найрізноманітніші номери: веселі пісні, активні танці та ліричні вірші. Задіяні хлопці та дівчата різного віку, кожен із них проявив свої здібності та засвітив усмішку на обличчі присутніх.

Концерт розпочали «Джентельмени удачі» - танець, який запалив не тільки захопливі погляди дівчаток, а й заздрісні пошіптування хлопців-ровесників. Вся програма доволі насичена та цікава, один номер яскравіший та цікавіший за інший.

Люди в залі активно підтримують виконавців. Відчутна атмосфера домашнього затишку. Складається враження, що це просто сімейний концерт, де немає пафосу чи театральної гри, а тільки щирість та відкритість дитячих сердець.

Вражало і те, як активно аніматори підтримують дітей, жваво танцюють у ритм музиці та не шкодують долонь.

«Ми Бога не бачимо але відчуваємо…І я в нього вірю!»

Під час концерту осторонь сиділи два хлопчики, років восьми, вони на відріз відмовилися долучатися до глядачів та учасників заходу, вели задушевну невимушену розмову на різноманітні теми…Інколи, оточуючі робили їм зауваження і вони стишували голос, проте, коли надто захоплювалися бесідою, то ніхто не міг їм завадити. Один із них сказав фразу, в якій було багато щирості. Він не помічав нікого поряд та говорив палко, емоційно та голосно: «…Ми Бога не бачимо але відчуваємо…І я в нього вірю!» Говорячи це, дивився у небо, тримав пляшку від мінералки в руках та мав не дитячий вираз обличчя! Все це було наскільки природно і щиро, що викликало сльози радості. Про що пішла мова опісля було вже нечутно. Маленький філософ наче прокинувся зі сну та стишив голос…

Ця фраза дала зрозуміти, що на дітей великий вплив має християнське виховання і вони виростають свідомими людьми, які щиро вірять у Бога та не піддають сумніву Його існування.

В той час вечірні святкування були у розпалі, надворі сутеніло, дошкуляли в’їдливі комахи та, ні глядачам, ні учасникам це не завадило…Хтось по самі вуха закутувався у теплі пледи, а хтось жваво підтанцьовував, тож холоду не помічав.

Хлопчик Роман, який на вигляд має не більше чотирьох років впевнено крокує до сцени в образі Дзідзьо та заводить публіку, як активним виконанням пісень, так і кумедним образом. Декілька старших хлопців піднімаються на сцену та підтримують юного артиста. В цей час всі пледи злітають з плечей та народ починає активно підтанцьовувати та підспівувати у такт юному артисту. Акінці співак дзвінко та не зовсім чітко вигукнув: «Слава Україні!» і вся повнота залу відповіла в один голос: «Героям Слава!» Ці, такі звичні нам слова, подарували відчуття єдності.

Наприкінці цього сумного і водночас веселого дійства, до присутніх звернувся отець-диякон Юрій, із теплими словами та завершив свій виступ душевною піснею «Друзі». Всі присутні: вихованці, аніматори та гості підтримали отця із ліхтариками в руках.

Одна із аніматорів, Наталя Ярославівна, у своїй промові зазначила: «У нас на меті була одна така штука – розвити у ваших серцях дуже багато любові! Любові до Бога, любові один до одного та до себе, надіюся нам це вдалося. Найкращий результат нашої роботи буде, якщо ви виростите хорошими людьми!» Вожаті нагороджували активних дітей подяками та запрошували всіх на прощальну ватру. Перед тим ще лякали вихованців гучними вигуками: «Спати! Спати! Спати!» На що ті одноголосно відповідають: «Ватра! Ватра! Ватра!»

Пломенить яскравий вогонь, іскри весело підстрибують у повітрі, дзвінко шкварчать - все це під імпульсивну пісню «Василина». Народ активно танцює, вигукує, сміється та насолоджується останніми митями у цьому земному раї. Осторонь стоять окремі сумні постаті, які інколи схлипують, або ж просто нишком витирають сльози – сентиментальні відпочиваючі, які прикипіли душею до цих гір, оточуючих та й загалом табору і не піддаються ніяким вмовлянням…Ще один доказ того, що Дора – другий дім!

Місце де хмари зливаються з горами, а серця - з Богом чекає на вас…Там завжди тепло, затишно та комфортно!

         

P.S.КАРІТАС КОЛОМИЙСЬКО-ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ, ЛІТНІЙ ТАБІР «КАНІКУЛИ З БОГОМ»

ЦЬОГОРІЧ, ВПРОДОВЖ 3 ЗМІН ОЗДОРОВИЛОСЯ 198 ДІТЕЙ, СЕРЕД ЯКИХ ВІДПОЧИВАЮЧІ ВІКОМ ВІД 8 ДО 17 РОКІВ.

У ПРОГРАМУ ВХОДИЛО: ЩОДЕННІ МАЙСТЕР-КЛАСИ, РЕКОЛЕКЦІЇ (БЕСІДИ ІЗ ОТЦЕМ-ДИЯКОНОМ ЮРІЄМ), ЗАГАЛЬНА ТАБІРНА ГРА, ДИСКОТЕКИ ТА ЕКСКУРСІЇ НА БІЛИЙ КАМІНЬ ТА ЯРЕМЧЕ. БУДЕМО РАДІ БАЧИТИ ВАС В НАСТУПНОМУ РОЦІ ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ!

Автор: ОЛЕНА ГЕЛЕТЮК ДЛЯ ПРЕС-СЛУЖБИ КАРІТАС КОЛОМИЙСЬКО-ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УГКЦ
Новини

Інтеграційний проект – рушійна сила для спілкування між переселенцями та коломиянами

***

 

«Є у кожного з нас в серці мрія своя…»

***

 

Там, де хмари зливаються з горами, а серця – з Богом

***

 

 
© Благодійний фонд Карітас 2010 Дизайн: Денис Боднар